#Букви поспілкувалися з організаторками “Ласки” Оленою та Анастасією, аби дізнатися більше про діяльність магазина під час війни, його філософію та цінності.

Зауважимо, що 85% речей проєкт передає на гуманітарну допомогу в зони соціальної незахищеності — дитячі будинки, будинки соціального типу, центри для людей з інвалідністю, школи-інтернати, будинки для людей пенсійного віку, а з початком повномасштабної російсько-української війни частину допомоги відправляють переселенцям. Інші 15% — продаються в магазинах.

Згідно з даними на офіційному сайті, всього на благо “Ласка” передала 594 058,3 кілограма одягу.

Напис на дверях магазину | Фото надане #Буквам пресслужбою “Ласки”

Магазин “Ласка” | Фото надане #Буквам пресслужбою “Ласки”

Лише протягом серпня 2022 року магазин відправив речі: 

  • 11 866 кг — на сортування;
  • 3 733 кг — на продаж;
  • 7 920 кг — фондам, які допомагають малозабезпеченим сім’ям, внутрішньо переміщеним людям у центрах адаптації, здійснюють підтримку мешканців Херсонщини та надають матеріали для плетіння маскувальних сіток ЗСУ. 
  • 113 кг — віддали на утилізацію.

Також через місцевих волонтерів цього місяця у “Ласці” змогли надіслати одяг для 1 680 людей у Запоріжжі, 5 сімей поважного віку в одному із деокупованих сіл в Чернігівській області та для близько 100 людей у Харкові. 

Окрім цього, надали гуманітарну підтримку для тих, хто звернувся до “Ласки”. Речі відправили у Бучу, Житомир, Луцьк, Дмитрівське, Київ, Білу Церкву, Комишню, Обухів, Чернігів, Харків, Горенку. 

У магазині наголошують, що текстильна промисловість є одним із найбільших чинників забруднення навколишнього середовища. Щороку вона формує 2,1 мільярда тонн сміття: 4% поверхні нашої планети вкрито текстильними залишками, а 1,7 мільярда тонн викидів CO2 — це більше, аніж транспортна сфера та авіаперевезення. 

“Незалежно від того, звідки походить сировина для виготовлення одягу — з рослин, тварин або нафти — процес виготовлення текстилю є енергомістким та супроводжується інтенсивним забрудненням, на нього використовується величезна кількість води, енергії, хімічних речовин, пестицидів і гербіцидів”, — зазначають у “Ласці”. 

— Як виникла ідея створення проєкту “Laska” та чому обрали саме таку назву?

“У Великій Британії налічується понад 11000 благодійних магазинів, це повсюдне явище, ціла унікальна екосистема. Після студентської поїздки до Лондона я вирішила спробувати відкрити благодійний магазин у Києві. Ідея здавалася приголомшливою: можливість генерувати гроші, суміщаючи любов до шопінгу та стійке споживання, дуже мотивувала. Так народилася “Ласка” – чесна та самобутня. У словнику “ласка” – доброзичливе, привітне ставлення до когось – чудово підходить під місію проєкту, зрозуміло звучить і пишеться українською та латиницею” – сказала засновниця “Ласки” Олена Лінкова.

Олена та Анастасія Журавель відповідають за організацію всіх процесів у “Ласці” й курують роботу команди, щоби проєкт зростав і розвивався. Олена — одна із засновниць “Ласки”, яка вибудовувала її від першого дня: “Я маю досвід роботи в комерційних проєктах, досвід створення проєктів з нуля. Для мене важлива командна робота, я впевнена, що сила – в людях, у їхній мотивації, у цінностях. Тому команда, з якою ми щодня створюємо “Ласку”, неймовірно мотивує мене і приносить мені велику радість. З моєю партнеркою Анастасією ми постійно на зв’язку, плануємо стратегічний розвиток проєкту, обговорюємо поточну діяльність, фінансові, операційні питання, я відчуваю, що ми чудовий надійний тандем”, – зазначила Олена.

Анастасія стала співвласницею три роки тому й внесла своє бачення та нову перспективу для розвитку зі сфери, яка є її пристрастю — урбаністичних студій та міського планування. Її завдання — зробити “Ласку” частиною діалогу про міський доброустрій, координувати та розвивати благодійну складову, оптимізувати збір, сортування та продаж речей і знаходити способи ефективно комунікувати цінності проєкту. Анастасія також працює як дослідниця та кураторка у сфері urban studies. 

Організаторки Олена та Анастасія | Фото надане #Буквам пресслужбою “Ласки”

Усі рішення вони узгоджують та приймають разом, у кожної з них – свої компетенції, бекграунд та сфери відповідальності, і саме такий підхід дає можливість активно розвиватися, підтримувати та довіряти одне одному.

— Чим “Laska” відрізняється від секонду? Чи можна ваш магазин вважати більш екологічним? 

“Одяг секонд-хенд має великі позитивні соціальну та екологічну дії. Секонд-хенди заощаджують багато ресурсів, води та енергії, продовжуючи цикл існування речей. Однак, на відміну від секонд-хенду, “Ласка” – це ціла стійка локальна екосистема. Наш круговий цикл включає сортування речей, частина якого купують наші гості, та згодом, як наслідок, повертають їх знов у “Ласку”. Іншу частину речей ми передаємо у локальні фонди нужденним, ще інша частина речей відправляється на гуманітарну допомогу, все це працює як повноцінний цикл. Лише невелику частину речей, які вже не придатні для носіння, ми утилізуємо. Це великий успіх – підтримувати такий потужний локальний цикл, через який проходить щомісяця понад 10 тонн одягу. Це особливо важливо, де немає перероблювання, і де проблема сміття, в тому числі текстильного, стоїть дуже гостро. На відміну від секонд-хендів, наша логістика повністю локальна,

Благодійні магазини – більш стійкі, оскільки виключають ланцюжок постачання з Європи, які збільшують викиди CO2, а також ми не витрачаємо ресурсів на організацію логістики. Благодійні магазини – це соціальні підприємства з активною громадянською позицією, щомісяця ми передаємо фондам від 5 тонн одягу, також з початку війни ми збираємо та надсилаємо точкові гуманітарні запити”, – прокоментувала Олена.

За словами Анастасії, в Україні взагалі немає сектору перероблювання текстилю: “До війни та наразі ми спалюємо одяг, який не придатний для носіння, та, щоб закрити наш екологічний цикл роботи, ми віддаємо непридатний одяг нашим колегам на утилізацію, також ми віддаємо відсортовану сировину для плетіння апсайклінг килимків. До речі, ви можете їх придбати у наших магазинах, це дає можливість робити соціальний проєкт, які ми створюємо з жителями будинку для літніх людей та віддавати те, що ми вже не можемо використати”.

— На вашу думку, чим зумовлено забруднення середовища через текстильну промисловість? Культом споживання в суспільстві чи може чимось іншим?

“Щороку виробництво одягу утворює понад 92 мільйони тонн відходів, які до 2030 року за очікуваннями зростуть до 148 мільйонів. Це відбувається тому, що люди просто перестають носити придбаний одяг, бо він виходить із моди або перестає бути придатним через низьку якість. Викинуті речі залишаються на сміттєзвалищах або спалюються, сприяючи поширенню отруйних газів. Така система є надзвичайно руйнівною для навколишнього середовища. Виробництво одягу становить понад 10% світових викидів парникових газів. Фешн-індустрія в цілому споживає більше енергії, ніж авіація та судноплавна промисловість разом. Чим більше ми купуємо нового одягу та підгодовуємо нескінченний конвеєр, тим більше сприяємо забрудненню. Мас-маркети працюють на перевиробництво, продають дешевий неякісний одяг та влаштовують численні мікротренди, що змушує людей купувати нове й нове. Аби зменшити цей вплив на екологію, у світі виникла індустрія апсайклінгу та повторного використання, у “Ласці” ми підтримуємо ці цінності та хочемо, щоб наша спільнота вірила в це та починала підтримувати або ж продовжувала жити відповідно до цих цінностей. Купувати відповідально, обирати секонд-хенди, якщо купувати, то якісний та довготривалий одяг. Не йди не поводу в нескінченних трендів”, – заявила Анастасія.

— Ви співпрацюєте з якимись благодійними організаціями, яким передаєте речі, чи доставляєте безпосередньо в пункти самостійно? Як відбувається процес?

“Наша благодійність наразі працює на два основні напрямки: до нас звертаються переселенці з постраждалих від війни регіонів, та ми продовжуємо допомогти фондам, які далі передають речі в ті регіони, в яких  вони працюють. Наразі ми працюємо зі Львовом та Київщиною та покриваємо різни вразливі групи”, – повідомила Анастасія.

— Чи зріс попит після початку російського повномасштабного вторгнення у зв’язку з переселенцями? Чи вдається задовольнити більшість їхніх потреб? Вдається водночас підтримувати дитсадки тощо?

“Наразі ми багато витрачаємо ресурсу на допомогу переселенцям, і дуже раді, що можемо допомагати та закрити потреби тих, хто цього потребує. З дитсадками ми працюємо наразі менше, але активно допомагаємо інтернатам та працюємо з фондами, що допомагають діткам. Авжеж, ми завжди хочемо зробити більше та підтримати всіх, хто до нас звертається в такий не простий час, ми дуже вдячні, що нас підтримує спільнота “Ласки”, яка продовжує нам донатити та допомагає нам допомогти іншим. Це і є наша місія як проєкту на сьогодні”, – відповіла Анастасія.

— Чи планується відкриття інших магазинів у Києві або інших містах? Можливо, варто очікувати якихось нових проєктів від “Laska”?

“Ми мріємо відкрити мережу “Ласки” в європейських містах, в яких нам би хотілося бути присутніми, створити локальну екосистему, придумати унікальне маркування, за яким люди могли відстежувати подальший цикл життя своїх речей. Сподіваємося, за п’ять/десять років наші мрії стануть реальністю. Ми також зацікавлені продовжувати нашу місію в Україні й працювати над покращенням екологічної ситуації, ця місія ніколи не йде на задній план. І ми віримо, що після закінчення війни всі ці процеси стануть ще активнішими, й ми так само продовжуватимемо працювати над цим”, – сказала Олена.

Що можна передати в “Ласку”?

  • Одяг і взуття на будь-який вік;
  • сумки, рюкзаки та аксесуари (шапки, капелюхи, шарфи, пояси, хустки, рукавички, прикраси);
  • книги;
  • вінілові платівки;
  • декор: вази, рамки, посуд тощо;
  • непридатні для носіння трикотажні речі, які відправлять на апсайклінґ.

Що не приймає “Ласка”?

  • Брудний та зношений одяг;
  • зношене взуття, взуття, що потребує ремонту;
  • речі з плямами та поламаною фурнітурою;
  • спідню білизну, шкарпетки, колготки (окрім нових);
  • поламані іграшки, техніку, меблі;
  • взуття на високих підборах або танкетці.

Детальніше про те, що можна чи не можна принести в “Ласку”, за посиланням.