Іронія тут навіть не в можливій підтримці харківським клубом кандидата, якому однаково де балотуватись – хоч у Харкові, хоч у Києві (в контексті ситуації дуже шкода, що Михайло Маркович у Дніпрі ще не встиг спробувати).

Іронія в тому, що 9 років тому саме Михайло Добкін був локомотивом переходу харківського клубу у власність Сергія Курченка, що врешті призвело до вильоту на задвірки чемпіонатів команди, яка до того впевнено виступала в Лізі Європи.

“Продовжимо почате разом”, каже нам пан Добкін з агітаційного плакату… Варто, мабуть, пригадати, що ж він почав у Харкові і що зібрався продовжувати. У 2012 році “Металіст” грав у Лізі Європи, вийшов з групи і дійшов до чвертьфіналу. В тому ж році поповзли чутки про те, що домашнє поле клубу збираються передати в комунальну власність міста. Чутки виявились небезпідставними, в грудні 2012-го міська рада надіслала обласній звернення з проханням передати ОСК “Металіст” у власність харківської громади.

Облрада тоді збиралась дотриматись процедури “по повній програмі” – передати звернення на розгляд профільних комісій, очевидно сподіваючись, що ситуація якось сама вирішиться. Того самого просили вболівальники “Металіста”, які звернулись до обласної ради з листом про відкладення розгляду питання передачі стадіону на баланс міста. Однак тодішній очільник Харківської ОДА чекати кілька місяців не збирався.

Уже через два дні після появи звернення Михайло Добкін на пресконференції заявив, що лист вболівальників клубу є “фальшивкою” і написаний зовсім не вболівальниками, а менеджментом “Металіста”. Мовляв, фанатам боятись нічого, команда продовжить грати, квитки продаватись… Вже після придбання клубу Сергієм Курченком пан Добкін розповідав, що настав час “перегорнути сторінку”, оскільки на “Металіст” чекає “нова історія”.

В одному слід віддати Добкіну належне, він не збрехав і нова віха в історії клубу таки настала – наступні роки стали найбільш провальними для “Металіста” за майже століття його існування, клуб втратив основних гравців, улюбленого тренера, який вивів його з п’ятих позицій в українському чемпіонаті до участі в Лізі Європи, а зрештою – майже зник.

Новий власник клубу, якого Михайло Добкін називав “харків’янином” і “хорошим хлопцем”, почав з обіцянок протягом трьох наступних років (з 2013-го) виграти чемпіонат України, а протягом п’яти – привезти в Харків європейський кубок. Проте щось пішло не так, і сезони 2013-2014 та 2014-2015 “Металіст” закінчив у чвертьфіналі, програвши “Динамо” та “Шахтарю” відповідно. А у сезоні 2015-2016 вже вилетів з 1/16, програвши “Миколаєву”.

В сезоні 2016-2017 “Металіст” участі не брав через борги, а його фани на рідному стадіоні спостерігали за фіналом сезону між “Шахтарем” і “Динамо”. Всі обіцянки про готовність витратити на клуб “100 мільйонів доларів” закінчились тим, що команда, яка перемагала “Сампдорію”, “Галатасарай”, “Олімпіакос” і “Бенфіку” – вилетіла з чемпіонату України.

Величезні борги “Металіста” призвели до того, що у 2016-му його стадіон відключали від енергопостачання, а головний тренер Олександр Севідов (за два роки став уже другим головним тренером після відставки легендарного Мирона Маркевича) розповідав, що господарська діяльність клубу повністю паралізована, до того, що навіть форму гравців випрати немає змоги, а гравці не отримували зарплату понад рік. Попри обіцянки Сергія Курченка виправити ситуацію, за рік – від його розмови з головним тренером до звільнення Севідова, нічого не змінилось.

Попри те, що команда продовжувала існувати лише на чесному слові, Сергій Курченко вперто відмовлявся навіть не віддати разом з боргами, а продати “Металіст” його попередньому власнику Олександру Ярославському. Натомість він намагався замість успішно знищеного клубу з майже столітньою історією створити новий, на базі дитячої академії, і розповідав в інтерв’ю, що врятує команду, трохи “забуваючи” той факт, що до його приходу “Металіст” почував себе чудово і порятунку не потребував.

В результаті всього цього менеджменту, як такого “Металіста” зараз не існує. У квітні 2021 року Господарський суд Харківської області визнав клуб банкрутом.

Майновий комплекс стадіону “Металіст” конфіскували в Сергія Курченка ще у 2018 році і розпорядженням Кабінету Міністрів передали у відання Харківської ОДА. Згодом йому надали статус олімпійської бази підготовки. Наразі в Харкові функціонують “Металіст 1925”, який виступає в Першій лізі, та “Метал”, в Другій лізі чемпіонату України. Серед вболівальників ходять чутки про відродження клубу, однак поки що на це залишається лише сподіватись.

Проте сподівання вболівальників мають шанси на здійснення. Попередній власник “Металіста” Олександр Ярославський нещодавно заявив, що збирається відродити клуб, пообіцявши вболівальникам розповісти подробиці 29 травня, на матчі “Метал” – “Кривбас”. Наразі залишається нерозв’язаним питання боргів клубу, які накопичились за минулі роки.

Раніше ЗМІ повідомляли, що Ярославський навідріз відмовляється фінансувати заборгованість, залишену Курченком “у спадок”.

Однак згодом в інтерв’ю Олександр Ярославський заявив, що налаштований “зробити все полюбовно”, і вже займається заборгованістю “Металіста”.

А що наш герой? А… нічого. Весь цей час Михайло Добкін ігнорував ситуацію з “Металістом”, вдаючи, що це не його зусиллями Сергій Курченко отримав клуб, який успішно знищив. Буде дійсно цікаво поспостерігати, як він переконуватиме вболівальників “Металіста” підтримати його на виборах. Власне, Михайлу Марковичу не вперше бути політичним блазнем – згадаймо його передвиборчий ролик, з яким він балотувався у Києві, та й загалом його діяльність протягом останніх років. Але чи захочуть стати блазнями фанати “Металіста”…