Про це, посилаючись на голову парламентської фракції “Слуга народу” та члена комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Давида Арахамію, пише “Українська правда”.
“Розглядаються дві моделі економічного бронювання. Вони в дискусії. З одного боку, ми розуміємо, що не можемо жодного долара з міжнародної допомоги витратити на зарплати військовим. Будь-які зарплати військовим, а ми хочемо їх піднімати, хочемо більше військових, – це наші гроші у вигляді мит і податків. З іншого боку, щоб ці гроші зʼявлялися, економіка має працювати. Але тут питання справедливості. Багато опонентів кажуть, що багаті не служать, а бідні йдуть до армії”, — цитує його видання.
Нардеп сказав, що першою моделлюю передбачається, що розмір податків із зарплати військовозобовʼязаному має бути щонайменше 35 тисяч гривень, яких, на його думку, вистачатиме для утримання бійця.
Дура модель передбачає квоту на підприємство для військовозобовʼязаних, додав він.
“Наприклад, медіа. Умовно кажучи, у вас є 10% людей, яких можете забронювати. Хто це буде – керівник вирішуватиме самостійно. За цих людей сплачується мінімальну зарплата бійця щомісяця. Зараз мінімальна – 20 тисяч гривень, тобто 20 тисяч гривень за кожну заброньовану особу сплачується щомісяця. Це окремо від податків”, – пояснив голова фракції “Слуга народу”.
Якась з моделей економічного бронювання все ж буде запроваджена, додав політик.
- “Орієнтовно кілька тисяч людей”. Арахамія прокоментував потенційну кількість контрактників з числа ув’язнених
- Верховна Рада ухвалила закон про добровільну мобілізацію в’язнів
- Рада продовжила воєнний стан та загальну мобілізацію на 90 днів
