Джерело: Детектор медіа

Головною новиною України 6 червня 2023 року стала трагічна подія – підрив Каховської гідроелектростанції у Новій Каховці у Херсонській області.

Підірвали ГЕС ще о 02:50, однак офіційна реакція та підтвердження від президента України Володимира Зеленського вийшло о 08:21. тобто, пройшло п’ять з половиною годин між інцидентом та комунікацією від першої особи.

Низка Telegram-каналів вже повідомляли про інцидент на ГЕС та публікували фото. О 6:45 вийшло відео голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, теж на його Telegram-каналі. Воно відносно швидко розлетілося українськими медіа.

Проте офіційної інформації від влади не було. Закордонні представництва отримали вказівку нічого не публікувати до завершення екстреного засідання РНБО, яке скликав президент.

“Звідки людям брати інформацію про те, що відбувається?” — запитав ведучий телеетеру в Наталії Гуменюк, речниці ОК Південь.

“У телеграм-каналах ОВА, і ми теж поширюємо цю інформацію на всіх наших сторінках”, — відповіла вона.

Окрему інформацію повідомляли ДСНС, Енергоатом, Міненерго, Генпрокуратура, Укргідроенерго та низка осіб у соціальних мережах.

Наталія Гуменюк в етері не змогла дати відповідь на всі запитання наголосивши, що “краще питати у профільних експертів” і “це не сфера військових”.

Міжнародні ЗМІ, своєю чергою, по-різному почали висвітлювати подію, що не дивно, аже вони брали інформацію з соціальних мереж низки посадовців та відомств, які давали хоч кусь інформацію.

Каховська ГЕС і ті населені пункти, які зараз заливає вода із Каховського моря, — у “червоній зоні”, куди доступ журналістам надають виключно на підставі заявок від журналістів, і ці заявки розглядає принаймні дві інстанції. Цей процес займає не менше трьох днів.

А новини відбуваються просто зараз. Вода заливає населені пункти. Людей евакуюють. Росіяни з артилерії обстрілюють прилеглі райони, щоб ускладнити евакуацію. Хто це все покаже світові?

Перші результати з’явились швидко. Агентство Reuters у ліді новини написало: “Росія та Україна звинувачують одна одну у прориві дамби”. Щоправда, після публічної критики міністра закордонних справ Дмитра Кулеби текст виправили.

Попри це, такі слова як “Україна стверджує” і “Росія стверджує” ідуть пліч-о-пліч у текстах новин про прорив дамби. І це прирівнює Росію та Україну, агресора й жертву, суб’єкта та об’єкта геноциду.

Росія була інформаційно готова до події, оскільки вона й планувала теракт і, відповідно, готувалась, як подати інформацію про нього.

Україна, своєю чергою, не знала про те, що ГЕС підірвуть вночі 6 червня, хоча про ймовірність підриву попереджувала ще від жовтня 2022 року.

І при цьому на момент вибуху, таке враження, ніхто не був готовий комунікувати від імені України офіційно. Інформація йшла нескоординовано і дуже різна.

Наприклад, голова Офісу президента Андрій Єрмак заявив про екоцид. Безперечно, вплив осушення водосховища та затоплення Херсонщини на довкілля катастрофічний. Але чи це той меседж, який найбільше допоможе Україні у момент інциденту?

У кризових комунікаціях є кілька правил. Так, як правила дорожнього руху пишуться кров’ю, так і ці правила пишуться сльозами від величезних втрат: фінансових і репутаційних. Сьогодні Україна порушила більшість із них. Ось лише кілька з них.

Треба бути готовими до кризи. Мати план. Мати меседжі, факти, тези, готових речників. Адже ця ситуація була не лише передбачуваною, а й передбаченою. А комунікаційно Україна не була готовою до неї.

Комунікувати треба оперативно і часто. Не потрібно чекати, поки хтось збере “всю інформацію” поки відбудуться наради. Час — найбільша цінність у кризовій комунікації. Хто першим комунікує, хто стає першим і найоперативнішим джерелом, той отримує величезну перевагу у формуванні виграшного наративу.

У кризовій комунікації важливо дотримуватися принципу: спочатку — факти, потім — емоції. Спочатку — що відбувається, що робити людям, що робить влада. Далі — обурення, ненависть і тому подібне.

Це потрібно для довіри до повідомлення. У кризу виростає попит на фактичну інформацію. Намагатися замінити її гаслами та емоційними висловами — це підривати ефективність комунікації.

У кризу меседжі мають генеруватися централізовано. Не може кожен говорити щось своє, перекрикуючи одне одного. Те, що відбулось в інформпросторі вранці 6 червня, — це какофонія, яка практично виключає цілеспрямоване формування наративу.

Кожен буде чути те, що йому ближче, що голосніше, що першим прилетіло. Та інтерпретуватиме інформацію по-своєму. Особливо це важливо, коли на інформаційному фронті працює досвідчений і безпринципний супротивник. Тому має бути одне джерело — якщо не людина, то майданчик, — де буде вся доступна на даний час інформація і де можна отримати відповіді на всі можливі питання.

Натомість поширення інформації повинно відбуватися через усі можливі канали. Завдання — забезпечити максимальну кількість контактів аудиторії з меседжем.

Зараз українська влада чудово працює з тими інформаційними каналами, які вони контролюють. У комунікаціях це називається “власні медіа”, тобто майданчики, де є максимальний контроль за тим, що, коли і як розповсюджують. Тому досі існує телемарафон і тому такі популярні Telegram-канали.

Натомість робота з неконтрольованими каналами відбувається не так успішно, а вона потрібна, для довіри. Насамперед зараз, коли події розвиваються напрочуд швидко, ставки дуже високі, максимальний доступ медіа до оперативної інформації є просто життєво необхідним.

Для початку, дати можливість журналістам поїхати і знімати те, що відбувається на Херсонщині вище та нижче за течією від зруйнованої дамби. Це точно в інтересах України.

А поки що відсутність єдиного офіційного майданчика для ЗМІ та недоступ журналістів до місця подій (бо для військових, які акредитують, це все business as usual) інтересам України відверто шкодять. Замість того, щоб допомогти журналістам, їм на шляху побудували дамбу.

  • Німецьке видання Bild змінило заголовок про підрив Каховської ГЕС, видаливши звинувачення Росії. Спочатку на сайті видання Bild був заголовок “Росіяни підірвали величезну дамбу”, а потім його змінили на “В Україні підірвали величезну дамбу”.