Про це йдеться в заяві експертів Венеціанської комісії.
Як повідомлялося раніше, 22 травня український мовний закон (Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”) був спрямований на розгляд до Європейської комісія за демократію через право (Венеціанської комісії) — консультативний орган з конституційного права. У п’ятницю, 6 грудня, Венеціанська комісія опублікувала свою думку щодо закону.
У комісії відзначають, що для того, щоб мовна проблема не стала джерелом міжетнічної напруженості в Україні, “вкрай важливо домогтися балансу між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин”. Однак цього, на думку комісії, не було зроблено в новому законі.
Експерти визнають той факт, що мовна політика “є надзвичайно складною, делікатною і політизованою проблемою в Україні, особливо в контексті безперервного конфлікту з Росією”, і відзначають важливість заохочення використання української мови як державної та вітають заходи, передбачені законом для розвитку в цьому напрямку. Також в комісії позитивно оцінили те, що в Законі передбачено використання мов національних меншин паралельно з державною мовою.
Водночас експерти вказали на моменти, які, на їхню думку, повинні бути переглянуті, оскільки прийнятий “закон про державну мову України не може знайти баланс між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин”.
Зокрема, в комісії звернули увагу на те, що мовний закон повинен розроблятися паралельно із законом про нацменшини. Однак останній ще не готовий. З огляду на цей факт експерти закликали Україну відкласти виконання мовного закону.
“Закон про меншини ще не підготовлений, хоча він повинен був бути розроблений одночасно з Законом про державну мову, щоб забезпечити необхідний баланс з самого початку. Експерти Ради Європи закликають Україну без будь-яких непотрібних затримок підготувати закон про меншини і розглянути можливість відкласти до прийняття цього закону виконання положень закону про державну мову, які вже вступили в силу “, – відзначають вони.
Крім цього, у Венеціанській комісії дали українській владі ряд рекомендацій щодо мовного закону, а саме:
— видалити статтю, яка встановлює відповідальність за навмисне викривлення української мови в офіційних документах та текстах;
— переглянути мовні квоти, встановлені законом про державну мову для телерадіомовників, з урахуванням принципу пропорційності;
— скасувати положення закону, що передбачають диференційоване ставлення до офіційних мов ЄС та мов національних меншин, які не є такими;
— переглянути вимогу про скасування одночасної публікації друкованих ЗМІ мовою меншини та українською в один і той же день;
— переглянути положення про написання всіх географічних назв та топонімів виключно українською мовою;
— продовжити перехідний період реалізації положень закону про освіту, пов’язаних з мовою, до 1 вересня 2023 для всіх національних меншин і корінних народів, в тому числі для тих, чиєю рідною мовою є російська;
— розглянути можливість скасування механізму подання скарг та санкцій, передбачених в законі, або хоча б обмежити його публічною сферою в крайніх випадках.
Повний текст доповіді Венеціанської комісії щодо мовного закону буде представлений у понеділок, 9 грудня.
Нагадаємо, законопроєкт № 5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної” був прийнятий Верховною Радою 25 квітня поточного року.
15 травня Президент України Петро Порошенко підписав закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. 16 травня закон був офіційно оприлюднений у парламентському виданні “Голос України”.
Законом “Про забезпечення функціонування української мови як державної” передбачено закріплення за українською мовою статусу єдиної державної. Умисне його спотворення в офіційних документах з порушенням вимог правопису, а також створення перешкод і обмежень у застосуванні української мови тягнуть за собою відповідальність.
Також згідно з законом українська мова є обов’язковою для: Президента, Прем’єр-міністра, глави Парламенту, членів Уряду, міністрів, народних депутатів, депутатів місцевих рівнів, суддів, адвокатів, викладачів вишів і шкіл, медпрацівники тощо.
Крім того, українська мова є обов’язковою в дошкільних, шкільних, позашкільних і вищих навчальних закладах. Водночас у початковій школі та дитячих садках допускається паралельне навчання на мовах нацменшин (для цього необхідно створити окремі класи або групи). Навчання в університетах має вестися виключно українською. При цьому допускається виклад одного або декількох предметів на одному з офіційних мов Європейського союзу.
Відповідно до закону українська мова стає обов’язковою і для всіх видів ЗМІ. Порушення закону спричинять штрафи. Однак адміністративну відповідальність за порушення закону відтерміновано до 2022 року.
