Про це інформує CNN з посиланням на заяву очільника МЗС Угорщини під час виступу в Брюсселі після зустрічі міністрів закордонних справ НАТО.

За його словами, планування голосування в Угорщині щодо цього питання залежить від парламентської групи “Фідес” – правлячої партії країни. Петер Сіярто зазначив, що в уряду Угорщини “немає умов” щодо вступу Швеції до Північноатлантичного альянсу. Також він додав, що це рішення приймуть законодавці країни.

Зазначається, що в окремій заяві в середу Кабінет міністрів Угорщини процитував слова президентки Угорщини Каталін Новак: “Ми повинні залишити ці питання осторонь і сказати, що в цій дуже складній ситуації у нас більше причин прийняти Швецію в НАТО, аніж відмовитися це зробити”.

Зауважимо, що шлях Швеції до членства в НАТО залишається заблокованим Туреччиною та Угорщиною, в той час, як сусідня Фінляндія офіційно приєдналася до альянсу з 30 членами 4 квітня після того, як її заявку ратифікували в рекордно короткий термін.

Аналітики очікують, що Туреччина ратифікує заявку Швеції після виборів 14 травня. Навіть тоді незрозуміло, що спровокує зміну поглядів президента Таїпа Ердогана. Вважається, що Угорщина наслідує приклад Анкари.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому минулого року переконало Швецію та Фінляндію відмовитися від тривалої політики нейтралітету.

Обидві країни бачать НАТО з положенням про колективну оборону як найкращий спосіб гарантувати свою безпеку.

Більшість членів Альянсу швидко ратифікували їхні заявки, стверджуючи, що Фінляндія, яка має 1300 км кордону з Росією, спільно зі Швецією зміцнять НАТО у Балтії.

Зокрема минулого тижня парламент Туреччини схвалив членство Фінляндії.

Водночас Анкара гальмує Швецію, заявляючи, що країна не сприймає серйозно занепокоєння щодо безпеки та не дотримується своїх зобов’язань угоди, укладеної в Мадриді минулого року.

Угорщина наслідувала приклад Туреччини, відкладаючи ратифікацію.

Швеція розкритикувала Туреччину за порушення прав людини та недотримання демократичних стандартів, що дратує політиків в Анкарі.

Туреччина стверджує, що Стокгольм переховує членів терористичних угруповань та вимагає їх екстрадиції як крок до ратифікації членства, Швеція це звинувачення заперечує.

Анкара засудила протести у Стокгольмі, під час яких було спалено мусульманську священну книга Коран, а в іншому випадку опудало Ердогана повісили. У Швеції зауважили, що дотримуються закону про свободу слова.

14 травня в Туреччині відбудуться вибори, які ставлять перед Ердоганом найбільший політичний виклик за два десятиліття перебування при владі. Проблема НАТО може допомогти відвернути увагу виборців від кризи вартості життя.

Натомість перемога опозиції – реальна можливість – підвищить шанси Швеції на швидкий вступ.

Коли вибори закінчаться, шлях Швеції стане яснішим, проте, затвердження не гарантується.

Швеція заявляє, що виконала Мадридську угоду, включаючи жорсткіші закони про боротьбу з тероризмом, водночас пояснила, що деякі інші вимоги Анкари неможливо виконати.