Численні дослідження показали, що жінки в областях STEM (наука, технології, інженерія та математика) публікують менше матеріалів, отримують менше грошей за свої дослідження і зіштовхуються з більшими складнощами у своїй роботі. Тож, попри прогрес фемінізму у світі, наука все ще лишається сферою, де панують гендерна нерівність і стереотипи щодо жінок. Згідно з дослідженням, проведеним інститутом Джини Девіс по гендеру в ЗМІ у 2015 році, лише 12 відсотків жіночих персонажів в кіно і на телебаченні працювали в сфері науки і техніки.
І сьогодні чи не найкращий день, аби розбити ці стереотипи. Адже 8 березня – це не про квіти раз на рік, не про “Рафаелки” чи побажання “звичайного жіночого щастя”. 8 березня – це про рівні права, можливості та перспективи. Цей день про те, що маленька дівчинка може обрати кар’єру, шлях самореалізації, долю. Вона може стати мамою-героїнею, а може – відомою спортсменкою, бізнесменкою чи навіть вченою, не будучи заручницею чиїхось бажань чи стереотипів. І саме для цієї дівчинки #Букви зібрали відомих українських науковиць минулого та теперішнього. Ця підбірка – крапля в морі, тому що наука в Україні досить бурхливо розвивається, хоч і не є популярною, а жінки в українській науці – це цілий світ. Ми покажемо, що стать не має значення, і жінка може зробити ім’я навіть у технічних науках, схильність до яких чомусь традиційно приписують чоловікам. Стать не має значення – важлива лиш віра у себе, наполегливість і працьовитість.
Наталія Полонська-Василенко (1884-1973)
З початку ХХ століття і до кінця життя займалася дослідженням історії та археології України. Науковиця стала однією з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, тобто просувала ідею самостійності та безперервності українського історичного процесу. Авторка майже 200 наукових праць, присвячених історії Запоріжжя та Південної України, які залишаються актуальними і досі.
Софія Окуневська-Морачевська (1865-1926)
Українська громадська діячка, перша випускниця університету і перша жінка-лікар в Австро-Угорщині.
Їй потрібен був дозвіл на складання іспитів для вступу до гімназії, через стать Софія не мала права вчитися в інституті у Галичині (на той момент Австро-Угорщині), тому поїхала до Швейцарії. У 1896 році закінчила Цюрихський університет та стала першою лікаркою в Австро-Угорщині. В один рік вона народжує сина та стає доктором медицини (докторська дисертація про зміни в крові під впливом анемії). Практикувала у Швейцарії, Чехії та Львові (до кінця життя).
Валентина Радзимовська (1886-1953)
Біологиня, професорка, докторка медичних і фізіологічних наук, засновниця української школи фізіологів і біохіміків. Валентина активну наукову працю поєднувала з громадською та проукраїнською діяльністю. За політичну позицію та участь у Спілці визволення України у 1930-х роках Валентина Радзимовська була репресована радянською владою. Втім, це не завадило їй стати авторкою понад 60-ти праць із біохімії, патофізіології, педіатрії, психоневрології, фізіології, фтизіатрії. Радзимовська внесла величезний вклад у вивчення туберкульозу і лікування його у дітей. Після 1945 була професоркою і керівницею кафедри фізіології Інтернаціонального Університету в Мюнхені.
Наталія Осадча-Яната (1891-1982)
Наталія Тихонівна Осадча-Яната — українська науковиця, ботанік, флористка, фармакологиня і фольклористка, професорка, перекладачка, авторка термінологічних словників Академії Наук у Києві, кількох монографій, багатьох наукових розвідок, науково-популярних статей. Зробила значний внесок у вивченні лікарських властивостей рослин і використання народних методів лікування у фармакології.
Марія Зерова (1902-1994)
Українська науковиця, мікологиня (спеціалістка по вивченню грибів), докторка біологічних наук, наукова співробітниця Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного Академії наук УРСР. Марія Яківна цікавилася фізіологією, біохімією, генетикою, медициною, генетикою людини, різноманітністю людських рас, причинами спадкових хвороб.
Олена Казимирчак-Полонська (1902-1992)
Українська астрономиня, почала наукову діяльність з Херсонського університету, де викладала математику та астрономію, згодом переїхала у Ленінград, де стала старшою науковою співробітницею Інституту теоретичної астрономії АН СРСР. Але згодом, підпавши під “чистку” та будучи звинуваченою у шпигунстві, була звільнена з роботи та ув’язнена, після виправдання переїхала до Одеси. Докторка фізико-математичних наук, членкиня Міжнародного астрономічного союзу, брала активну участь в організації та проведенні всесоюзних і міжнародних астрономічних семінарів та симпозіумів. Почесна членкиня Всесоюзного товариства сліпих (зокрема, брала участь у виданні праць з вищої математики та програмування шрифтом Брайля). Іменем вченої названа мала планета № 2006 Полонська.
Катерина Ющенко (1919-2001)
Авторка першої у світі мови програмування високого рівня («Адресної мови програмування»), науковиця-кібернетик, докторка фізико-математичних наук, дійсна членкиня Міжнародної академії комп’ютерних наук, двічі — Державної премії України, премії НАН України імені Глушкова. Нагороджена орденом княгині Ольги.
Пані Катерина написала перші програми для першої ЕОМ, створеної у НАН України. Пропрацювавши сорок років у Інституті кібернетики створила школу теоретичного програмування. Її Адресна мова випередила Фортран (1958), Кобол (1959) і Алгол (1960).
Саме її дослідження стали одними з перших кроків у створенні штучного інтелекту. На адресній мові програмування були створені перші в світі програми розпізнавання образів: розпізнавання простих геометричних фігур, печатних та рукописних літер і цифр. При цьому були застосовані методи навчання, які наразі називають “Машинне навчання”. Перші в світі програми обробки зображень теж були написані київськими програмістами Адресною мовою. Радянська влада терміново зупинила вивчення цієї мови, не давши ученим завершити процес розробки трансляторів Адресної мови програмування. Було заборонено публікувати наукові роботи по цій мові.
Попри це, Адресну мову програмування використовували у постсоціалістичному просторі ще понад 10 років.
Ніна Мороженко (1928-2009)
Українська астроминя, геліофізикиня, докторка фізико-математичних наук, авторка 56 наукових праць. Ніна Мороженко присвятила все своє життя вивченню будови Сонця і процесів, які на ньому відбуваються.
Наукові праці Ніни Мороженко щодо природи сонячних протуберанців були першими у світі і дали старт науковим дослідженням геліофізиків з багатьох країн. Пояснюючи спектральні особливості протуберанців, вчена вперше застосувала теорію переносу в лініях і континуумі зі змінною функцією джерела. Побудувала структурно-неоднорідну модель сонячного протуберанця.
*протуберанці – світлі утворення з розжарених газів, що спостерігаються у вигляді яскравих виступів різноманітної форми на краях сонячного диска.
Ніна Вірченко
Відома науковиця сучасності у галузі математики, докторка фізико-математичних наук, професорка, академік Академії наук вищої школи України, заслужена працівниця освіти України. Членкиня Австралійського, Американського, Бельгійського, Единбурзького, Лондонського математичних товариств. У 1997 році – лауреатка премії Фонду Сороса за вклад у точні науки. Авторка понад 500 наукових і науково-методичних праць, зокрема 20 книг, виданих українською, російською, англійською та японською мовами.
Голова науково-методичної ради Всеукраїнського товариства політв’язнів та репресованих – у віці 18 років у 1948 році її засудили до 10 років таборів ГУЛАГу за підготовку “політичної змови, заколоту” та участь в “українсько-націоналістичній банді”.
Наталія Виноград
Українська епідемологиня, докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, головна спеціалістка МОЗ України за спеціальністю “Епідеміологія”, радниця МНС України з питань протиепідемічного захисту населення та біобезпеки (від 2005), експертка ВООЗ з реагування на біологічні загрози, декан Східноєвропейського відділення Суперкурсу ВООЗ, членкиня ЦМК МОЗ України, членкиня Оперативного штабу МОЗ України.
Нана Войтенко
Українська вчена-нейрофізіолог, докторка біологічних наук, професорка, завідувачка відділу сенсорної сигналізації Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України. Членкиня Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій при Кабінеті Міністрів України.
Марія Байляк
Кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Досліджує вплив різних рослин, речовин на процеси старіння.
Галина Клим
Докторка технічних наук, професорка, професорка кафедри спеціалізованих комп’ютерних систем Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології, Національного університету “Львівська політехніка”, авторка понад 280 наукових праць, переможниця численних конкурсів.
Катерина Терлецька
Докторка фізико-математичних наук, старша наукова співробітниця відділу математичного моделювання морських і річкових систем Інституту проблем математичних машин і систем НАН України, переможниця кількох конкурсів Проектів науково-дослідних робіт молодих учених НАН України.
Валерія Трусова
Докторка фізико-математичних наук за спеціальністю біофізика, доцентка, завідувачка кафедри ядерної та медичної фізики фізико-технічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.
Марина В’язовська
Українська вчена, докторка природничих наук. Зараз працює у Швейцарському федеральному технологічному інституті, отримала надзвичайно престижну для математиків “Премію Салема 2016” відкриття світового рівня. Українка розв’язала задачу, над вирішенням якої вчені працювали більше 400 років: пакування куль у 8-вимірному просторі та, у співавторстві, — в 24-вимірному. Раніше задачу пакування куль було розв’язано лише для просторів із трьома і менше вимірами.
