Щотижнева акція “Free Azov” у Києві стала не просто подією, а символом пам’яті та наполегливості.
“Межа” відвідала захід та ділиться зі світлинами з місця події.
Кожного тижня, включаючи День матері, учасники збираються, щоб нагадати про реальність життя в Україні.
Люди, які виходять на вулиці, не просто вимагають вільного Азова, вони протестують щодо неправомірних обмежень і порушень прав людини. Їхня акція — це голос тих, хто вірить у справедливість і свободу для кожного громадянина країни.
“Треба нагадувати. Люди, не знаю, спеціально, не спеціально, але вони просто починають забувати, відсторонюватися. Можливо, там хтось каже, що втомлюється, але ми маємо підтримувати, ми маємо продовжувати боротися. Якщо ми не безпосередньо на передку, ми не зі зброєю, то ми маємо робити щось в тилу”, — каже учасниця акції Олена, у якої батько та брат – військові.
Вийшовши на акцію, люди звертаються до влади. Також вони намагаються нагадувати усім, що Маріуполь — це не тільки “Азосталь”, а це “Азовмаш”, це не тільки підрозділ “Азов”, це і Нацгвардія, і прикордонники, і морська піхота тощо.
На думку протестуючих, подібні заходи мають привернути увагу світу, різних міжнародних організацій, а також вони наголошують, що ніколи не пізно доєднатись до акції.
За останніми даними, понад 900 бійців 12-ї бригади спеціального призначення “Азов” Нацгвардії України вже майже два роки знаходяться в російському полоні.
