Згодом, Мінкультури визнало монумент таким, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, і заявило, що тепер арка може бути демонтована.
Натомість голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Антон Дробович в інтерв’ю для «Інтерфакс-Україна» заявив, що Арку не обов’язково демонтувати, якщо місто і громада її по-справжньому переозначать.
«Я бачу три сценарії розвитку подій довкола цього об’єкта. Перший сценарій – повний демонтаж. Другий варіант – залишити все, як є, і тоді буде демонтаж примусовий, бо рано чи пізно це зроблять самі громадяни, як зробили з Леніним. Третій варіант – залишити арку і зробити, як в 2017-му році, з неї веселку як символ ЛГБТ або просто символ веселки над водою», – розмірковує Дробович.
На думку голови УІНП варіант із веселкою дозволяє переозначити цей суперечливий об’єкт, а також утворити навколо нього новий контекст і нову дискусію.
«Тріщина, яка наразі є у виконанні Володимира Кузнєцова і групи, є хорошим і сильним висловлюванням, але вона не стала віральною. Вона не змінила публічний простір так, щоб це зчитувалося, ніхто в приватній розмові не називає її «Аркою тріщини народів». А веселка працює!», – пояснив він зазначивши, що це не єдиний варіант переозначення та «можливо, там можна зробити якусь водяну гірку, яка переозначить функціонально, можливо, щось інше».
У квітні цього року Антон Дробович вже заявляв, що підтримує прикрашення Арки кольорами веселки, щоб надати їй іншого сенсу, а власне сама Арка дружби народів раніше вже була розфарбована подібним чином – це сталося у 2017 році.
Тоді до пісенного конкурсу «Євробачення», яке проходило у Києві, Арку заклеїли різнокольоровим папером, який зняли по завершенню конкурсу.
Як повідомлялося, у 2017 році компанія «CFC Consulting», яка виграла тендер на здійснення комунікації під час «Євробачення», вирішила прикрасити Арку кольорами веселки, адже пісенний конкурс тоді відбувався під гаслом «Celebrate Diversity» (Прославляй різноманітність).
Натомість ексголова Українського інституту національної пам’яті (УІНП), депутат Верховної Ради Володимир В’ятрович підтримав демонтаж Арки дружби народів та запропонував звести на її місці національний пантеон українських героїв.
«Дуже добре, що цей пагорб очищається від радянсько-імперського мотлоху. Наступним має стати «ярмо дружби». А звільнене місце найкраще надається для спорудження саме тут Національного пантеону героїв», – заявив В’ятрович та підкреслив, що таким чином на дніпровських пагорбах буде цілісний ланцюг пам’яті, елементами якого є Аскольдова могила, Меморіали Другої світової війни та Голодомору, а також Києво-Печерська лавра.
Ідею зробити з Арки символ ЛГБТ та розфарбувати її в кольори веселки В’ятрович розкритикував та навіть прирівняв такі дії Українського інституту національної пам’яті до циркової діяльності:
«З таким «принциповим» підходом можна зробити все. Наприклад цирк з Українського інституту національної пам’яті. Чи вже зробили?», – заявив Ексголова УІНП.
На критику щодо діяльності УІНП з боку свого попередника Володимира В’ятровича одразу ж відповів голова Українського Інституту Національної Пам’яті Антон Дробович:
«Днями мій попередник на посаді Володимир В’ятрович вчергове поділився своїми роздумами про те, як «знову неправильно» працює Інститут. Цього разу неспокій політика викликала так звана «Арка дружби народів» та ЛГБТ тематика. Цікаво, що коли у 2017 році з дозволу тодішньої влади арку вже почали оздоблювати кольорами веселки, жодних критичних заяв Володимира того часу на цю тему у відкритому доступі знайти не вдається», – розмірковує він.
Дробович розповідає, що це вже не вперше «опозиційний нині депутат Вʼятрович відволікається від законотворчості, щоб критикувати наш скромний Інститут і його діяльність».
Крім того, він стверджує, що Вʼятрович публічно і кулуарно критикував позицію та комунікації УІНП і щодо Щорса, і щодо Батьківщини-матері, і щодо Булгакова, і навіть щодо Ватутіна.
«То ми не так глибоко і швидко декомунізуємо. То не так законодавство розуміємо. То не такі питання в опитуваннях ставимо. То недостатньо сильно впливаємо на місцеву владу. То надто екстравагантні чи несерйозні рішення пропонуємо. Але найцікавіший парадокс у тому, що реальні зрушення в ситуації з цими обʼєктами сталися не за пʼятирічного головування Володимира Вʼятровича в УІНП (2014–2019). Чомусь тоді ці його знання «як правильно» не вдалося застосувати до згаданих столичних монументів»,– відповідає на критику Дробович.
Антон Дробович. Фото УНІАН
«Хоча політична конʼюнктура була начебто сприятливою. Президентом був відомий патріот Петро Порошенко, уряд очолювали без перебільшення ефективні та прогресивні премʼєри Арсеній Яценюк та Володимир Гройсман, яких не запідозриш у симпатіях до комуністів, а міністрами культури в різні роки були «голос Майдану» Євген Нищук та колишній «молодий рухівець» Вʼячеслав Кириленко. Ледь не забув – у парламенті лідувала демократична більшість із ядром із Народного фронту та БПП. Тож посилатися на нелюдські та неможливі умови чи «злочинну владу» не вийде», – веде далі він та додає, що визнає і вітає чимало заслуг та результатів Володимира Вʼятровича у сфері відновлення та збереження національної памʼяті.
На сам кінець Дробович зробив акцент на тому, що найбільш знакових результатів стосовно київських об’єктів вдалося досягнути саме у 2019-2024 роках та запропонував своєму попереднику не роздавати поради, а краще працювати для отримання ресурсів у даній сфері:
«Спасибі за поради, але, може, краще нарешті переконаєте колег парламентарів збільшити видатки на заходи у нашій сфері, зокрема на меморіалізацію війни? А то радити у соцмережах виконавчій владі багато хто охочий, але якщо законодавці не дають на це ресурси, то і з більшості порад толку не буде», – резюмував голова Українського Інституту Національної Пам’яті.
Варто зазначити, що сам Вʼятрович все ж виступав з ідеєю знесення Арки дружби народів під час свого головування в Українському Інституті Національної Пам’яті. Ба більше, навіть до розфарбування монументу у кольори веселки до «Євробачення».
Слова Вʼятровича підтвердив й тогочасний міністр культури Євген Нищук.
Він стверджував, що знесення Арки обговорювалось вже давно, а на її місці планувалося створення пам’ятника воїнам АТО.
«Кияни її називають скорочено і ємко: ЯРМО. Як на мене, в цьому все сказано «містом і громадою»», – коментують ідею Дробовича користувачі Мережі.
Втім, директорка департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова вважає, що це поспішне рішення і знесення арки може бути небезпечним.
«Знаєте, арка символізує толерантність українського народу. Взагалі український народ був дуже толерантним і до всіх націй, і до всіх віросповідань, і до всіх спільнот. Сьогодні саме таке бачення є у суспільства. До мене в департамент приходили люди, які казали, що арка розташована поруч з Європейською площею, тому мають бути європейські цінності, саме толерантність», – стверджує вона.
Крім того, Соловйова заявляє, що це може бути небезпечно, адже частини цієї пам’ятки утворюють підпірну стіну, щоб там не було зсуву. Тому демонтаж об’єкта – дуже важкий, дорогий і небезпечний.
«Це, як і заборона московського патріархату – назріло і перезріло», – резюмують натомість користувачі Мережі.
- Голова Інституту нацпам’яті: З Арки дружби народів у Києві можна зробити веселку чи символ ЛГБТ
- Мінкульт позбавив колишню «Арку дружби народів» статусу пам’ятки: тепер її можуть демонтувати
- У КМДА не згодні з рішенням Мінкульту щодо колишньої Арки дружби народів, бо демонтаж може бути небезпечним
