Про це пише Bild.
За даними видання, в Німеччині відчутний дефіцит робочої сили у більшості галузей, але лише 21% біженців з України знайшли роботу. Решта отримують соціальні виплати та допомогу по безробіттю.
Маргарита, 27-річна мати 7-річного сина, пояснила, що допомога від управління соціального захисту дозволяє їй жити комфортно, але вона мріє про роботу. Анастасія, 31-річна мати, отримує гроші від чоловіка, який залишився в Україні, і планує шукати роботу після того, як син піде до садочка, щоб вона могла відвідувати мовні курси.
Юрій, 40 років, стверджує, що німецький центр зайнятості пропонує йому лише просту роботу з низькою оплатою. Віталій, 42 роки, пояснює, що розуміє необхідність знайти роботу, але для цього потрібно добре вивчити німецьку мову, поєднання мовних курсів і роботи є великим навантаженням.
“Скажу чесно: воно того не варте! У мене немає для цього мотивації. Бо якби я працював на Amazon або в інших компаніях за 8 чи 9 євро на годину, мені б довелося платити за оренду житла, електроенергію та воду. Це залишило б мені надто мало порівняно з 563 євро громадянського доходу, який я отримую без відрахувань”, – каже він.
Також однією з проблем є відсутність можливості працювати частковий робочий день. Діана, 26-річна жінка з дипломом магістра з розробки програмного забезпечення та математики, бажала б мати можливість працювати неповний робочий день, але в її галузі це неможливо. Крім того, вона скаржиться на довге очікування на мовні курси.
Українцям доводиться зіткнутися з тим, що їхні дипломи не визнають. Олена, 43 роки, розповідає, що хотіла б працювати в Німеччині, в Україні вона працювала вихователькою в дитячому садку протягом 14 років. Однак, її диплом тепер не визнають, і для отримання роботи їй необхідно спочатку пройти ще одну дворічну навчальну програму.
- Кожним десятим новим індивідуальним підприємцем у Польщі торік був українець
- Яких змін із субсидіями чекати українцям з 1 травня
- Українських біженців просять покинути Німеччину
